День 1
1 липня відбулася подія, яку з нетерпінням чекали діти військовослужбовців, малозабезпечених родин та з вадами зору Боярської громади — вони вирушили до сонячної Італії, у гостинне місто Карпі, на довгоочікуваний літній відпочинок.
Цей проєкт став можливим завдяки багаторічній дружбі між громадською організацією «Добрі долоні», італійською асоціацією ODV Mriya (під керівництвом Olena Kim і Ростислава Кофлика) та муніципалітетом міста Карпі. Разом з нашими надійними партнерами ми створили для дітей не просто подорож, а справжній простір тепла, безпеки та турботи.
Дітей зустріли уважні вихователі Centro Nazareno Cooperativa, а попереду на них чекали сонячні дні, нові знайомства, і найцінніше — відчуття, що світ може бути добрим і безпечним, навіть під час війни.
Особливо вдячні:
– меру Карпі Riccardo Righi та його попереднику Alberto Bellelli, який започаткував традицію щорічного прийому українських дітей;
– заступниці мера з соціальних питань Tamara Calzolari — за щире бажання допомогти й бути поруч;
– партнерам з ODV Mriya, які з великою любов’ю організували кожну деталь цієї подорожі.
День 2
Для друзів немає кордонів, а для благородних справ — перешкод.
4 липня у місті Карпі (Італія) відбулася особлива подія — прес-конференція, присвячена прибуттю української дитячої групи на літній відпочинок у межах благодійної програми.
Цей день став ще одним прикладом щирої підтримки, співпраці й міжкультурного діалогу.
У заході взяли участь представники муніципалітету Карпі та партнерських організацій:
– Tamara Calzolari, заступниця мера міста Карпі,
– Luciano Barbieri, президент асоціації Progetto Chernobyl Carpi Novi Soliera,
– професор Тарабореллі, член ради директорів Rotary Club Carpi,
– Olena Kim, президентка асоціації ODV Mriya,
– Sergio Zini, директор Centro Nazareno Cooperative.
🔹 Під час заходу італійській стороні було представлено склад української дитячої делегації, розкрито мету та гуманітарний контекст поїздки, а також підкреслено важливість продовження партнерських ініціатив, що базуються на довірі, повазі й підтримці у час війни.
🕊️ Пані Tamara Calzolari висловила надію, що довгоочікуваний мир в Україні настане якнайшвидше, і вже незабаром наша співпраця розшириться новими освітніми, культурними та соціальними проєктами.
🎁 На знак вдячності за гостинність і небайдужість, українська сторона передала символічні подарунки:
– традиційні українські вишиванки та сувеніри з національною символікою,
– картину із зображенням Боярського академічного ліцею ім. Євгена Коновальця — історичної будівлі, що свого часу була притулком для сиріт. Сьогодні вона символізує турботу, підтримку й стійкість, які об’єднують наші народи.
📣 Подія отримала широкий розголос у місцевих італійських ЗМІ: у пресі з’явилися сюжети та публікації про приїзд українських дітей, атмосферу їхнього перебування й гуманітарну місію, яку несе цей проєкт.
Після офіційної частини діти продовжили день участю у майстер-класах, спортивних змаганнях і творчих активностях, а завершенням став спільний святковий обід у теплій родинній атмосфері.
🤝 Реалізація цього проєкту стала можливою завдяки нашій багаторічній співпраці між:
– муніципалітетом міста Карпі,
– Rotary Club Carpi під керівництвом президента пана Франко Ребеккі,
– асоціаціями ODV Mriya та Progetto Chernobyl Carpi Novi Soliera,
– та за підтримки Centro Nazareno Cooperative.
Такі події — це не просто знак солідарності. Це нагадування: навіть у найтемніші часи є ті, хто простягає руку допомоги. А дитячі очі, сповнені радості й спокою, — найкраще підтвердження того, що добро — сильніше за війну 💙💛
День 3
Карпі — місто, яке з першого дня зустрічає українських дітей теплом, сонцем і щирістю.
З перших годин перебування тут починає творитися справжнє маленьке диво: ще вчора діти з обережністю оглядали нове місто, а сьогодні вже сміливо пірнають у басейни, влаштовують дружні запливи, обіймаються під водою й випромінюють ту саму легкість, яку мають відчувати всі діти в мирний час.
Щодня для них — калейдоскоп пригод:
⚽️ рухливі ігри, футбол і веселі командні змагання,
🏠 візити до місцевих однолітків, де за столом ведуться ті особливі підліткові розмови,
🍝 гастровідкриття — піца, паста, сири й солодощі, які розкривають нові сторони італійської культури,
🎨 заняття з ліплення та кераміки — кожен виріб стає особистою історією,
🎶 знайомство з музичними інструментами — клавіші, барабани, гітара — і звучання нового досвіду.
Та найважливіше — діти живуть повноцінно: вони радіють, рухаються, спілкуються, творять, досліджують. У ці дні немає місця екранам і соцмережам. Є лише життя — справжнє, насичене, тепле. Те, яке має бути у кожної дитини.
💛 Нехай таких днів буде якомога більше. Днів, що залишаться у пам’яті світлими спогадами — про безпеку, про дружбу, про щасливе дитинство навіть у непрості часи.
День 4
Casa Delle Farfalle — місце, де діти знову стають просто дітьми.
Ще один чудовий день літнього перебування у Карпі українські діти провели в гостях у надзвичайно гостинному центрі Casa Delle Farfalle.
Це місце наповнене турботою, щирістю та справжнім теплом. Тут кожна дитина — у центрі уваги, а кожен момент — про спокій, радість і дитинство.
День був насиченим:
– командні ігри та активності на свіжому повітрі,
– живе спілкування з італійськими однолітками — без слів, але з усмішками, жестами й щирим сміхом,
– знайомства, які долають мовні бар’єри, бо справжня дружба не потребує перекладу.
🎵 Особливо запам’ятався імпровізований концерт на барабанах, який влаштував один із наших хлопців у місцевій музичній студії. Його емоційне виконання зібрало навколо всіх — діти й дорослі слухали затамувавши подих.
🕊️ До заходу долучився й Альберто Белеллі, ексмер міста Карпі, який колись став ініціатором дружби між нашими громадами. Дуже цінуємо, що він і сьогодні залишається поруч, підтримуючи цю ініціативу й ділячись радісними моментами з дітьми.
🍦 Завершенням дня стала прогулянка історичним центром Карпі — Пьяцца Мартірі — та перше знайомство з легендарним італійським джелато. Багато хто куштував його вперше — і щасливі очі дітей були найкращим свідченням того, що цей день залишиться у пам’яті надовго.
💙 Дякуємо всім, хто разом із нами творить ці особливі миті для українських дітей. Дякуємо за відкриті серця, підтримку, за дружбу, яка не втрачає сили з роками.
День 5
Пезаро — місто музики, світла і натхнення!
Учасники нашої української групи мали нагоду відвідати Пезаро — чарівне місто на узбережжі Адріатичного моря, що зустріло нас теплом, сонцем і неймовірною гостинністю.
🌊 Діти насолоджувалися лагідними хвилями моря, розділили спільні обіди у дружньому колі, а ввечері гуляли старовинним центром і набережною, де кожна будівля дихає історією, мистецтвом і глибиною.
✨ Символічним моментом стала зупинка групи біля знаменитої скульптури Sfera Grande авторства Арнальдо Помодоро — монументальної кулі на тлі моря. Для дітей це була справжня пригода, а для всіх — нагадування про гармонію, відкритість і силу краси.
Також відвідали історичну будівлю колишньої пошти з величним годинником, що стоїть поряд із яскравою арт-інсталяцією. У Пезаро класика й сучасність поєднуються напрочуд природно — кожен крок тут надихає.
🎶 Це місто — ще й батьківщина видатного композитора Джоаккіно Россіні, і його ім’я тут — усюди: театри, площі, музеї, культурні події. Особливий ритм Пезаро захоплює: повільний, уважний до кожної миті, з ароматом кави і нотками музики в повітрі.
💛 Ця подорож — ще один важливий епізод у великій спільній справі підтримки українських дітей. Вона стала можливою завдяки щирості та великій роботі багатьох людей і організацій, яким ми висловлюємо сердечну вдячність:
Riccardo Righi, Tamara Calzolari, Nazareno Cooperative, Villa Baratoff, ODV Mriya, та всім, хто долучився до організації й супроводу цієї поїздки.
День 6
Від скель Сан-Маріно до хвиль Адріатики — день, сповнений історії, краси та музики
У межах літнього перебування в Італії українські діти відвідали унікальну європейську країну — Сан-Маріно, найстарішу республіку у світі, розташовану на мальовничій горі Титан.
🔹 Історія Сан-Маріно бере свій початок ще у III столітті, коли переслідуваний за віру римський каменяр Марин оселився тут як пустельник. Навколо нього з часом утворилася громада, яка збереглася донині як самобутня держава. Його ім’я й нині вшановують як ім’я покровителя свободи.
Наші учасники прогулялися старовинними вуличками, побували у Базиліці Сан-Марино, де зберігаються мощі святого, та на Piazza della Libertà, де розташовані Статуя Свободи Сан-Маріно та урядовий палац Palazzo Pubblico — символи незалежності й сили духу цієї маленької, але гордої країни.
🌊 Після культурного маршруту діти мали нагоду відпочити біля моря, де сповна насолодилися хвилями, відкриттями та маленькими пригодами. Один знайдений краб навіть отримав ім’я — і, звісно, був випущений назад у море 😊
🎶 Вечір завершився під акомпанемент живої музики — просто неба на Piazza del Popolo у Пезаро лунав симфонічний оркестр, а неподалік скрипаль і співак дарували перехожим незабутню «O sole mio». Цей музичний супровід — як справжній символ Італії, яка щодня зустрічає наших дітей красою, натхненням і гармонією.
🍨 А завершенням став традиційний італійський десерт — морозиво джелато, яке давно стало солодким ритуалом нашого перебування.
💙💛 Такі дні — не просто про подорожі. Вони про досвід, відкриття, культурну пам’ять і емоції, які залишаються з дітьми на все життя.
День 7
Море — не завжди вода і хвилі.
Іноді це скляна стіна, за якою діти бачать те, чого не прочитаєш у книжках. Acquario di Cattolica — найбільший акваріум Адріатики — став для наших дітей справжнім відкриттям. Тут кожен погляд — це пригода, а кожна тінь за склом — наче жива історія.
Цього разу маршрут юних боярчан проліг до одного з найбільших акваріумів Адріатики. Колись ці будівлі були літнім табором для дітей моряків. Сьогодні ж вони розповідають тисячі морських історій.
🦈 Акул, що проходили повз скло з гідністю і тишею влади.
🦎 Ящірок, павуків та інших мешканців далеких екосистем.
🐟 Яскравих рибок, яких і веселка не обійде у красі.
🐾 Видр, що влаштували справжнє шоу.
🦕 І навіть — привіт з минулого — доісторичних істот.
А потім — море. Те саме, яке приймає в обійми й ні про що не питає. І частинка свята — з посмішками, смаколиками, безтурботністю.
💙💛 Вдячні партнерам з асоціації ODV Mriya за те, що вкладали у кожен день любов, силу і тепло.
За турботу.
За благодійні обіди.
За ті події, де самі беруть участь як волонтери, офіціанти, організатори — аби лише вдалося ще раз подарувати дітям відчуття щастя.
У час, коли вдома тривають обстріли і ночі не приносять тиші, — тут діти можуть сміятися, захоплюватися, обійматися й просто бути дітьми.
Іноді поїздка — це не просто зміна локації. Це зміна стану душі.
Це можливість повірити, що світ ще може бути теплим, світлим, безпечним.
Що добрі люди — є. І їх більше, ніж здається.
Дякуємо, що наповнюєте дитинство сенсом і спогадами, які звучать голосніше за будь-які сирени.
День 8
З вдячністю прощаємося з Пезаро.
Сьогодні завершився один із найтепліших етапів нашої благодійної подорожі. Ми попрощалися з сонячним і привітним містом Пезаро, яке на кілька днів стало місцем щастя та відпочинку для дітей військовослужбовців, дітей із малозабезпечених родин та дітей з вадами зору.
Позаду залишилася вілла Baratof — простір, у якому нам дарували затишок, підтримку та щоденну турботу. Тут усе було не за протоколом, а по-людськи: щиро, тепло, з відкритим серцем.
Шеф-кухар створив для дітей неймовірний торт у вигляді прапорів наших країн — символічний, красивий, як завершальна крапка в історії, яку не хочеться закінчувати. Рецепт, як нам сказали, — секретний. Але в цьому й була суть: залишити щось, до чого хочеться повернутися.
Море прощалося з нами так само лагідно, як і зустрічало. Діти будували піщані замки, ховалися в теплий пісок, ніби залишаючи в ньому свої бажання. А потім — вечірнє місто, ліхтарі, gelato, і сміх, який звучить по-особливому, коли навколо спокій.
І саме заради таких днів усе це й робиться.
Щоб поруч були не тіні війни — а світло дитинства.
Щоб замість тривоги — була радість, замість втрати — пам’ять про хороше, замість страху — нові мрії.
День 9
Громада Карпі та діти з України: зустріч у стінах місцевої демократії.
У рамках благодійної подорожі до Італії група дітей з Боярської громади, мала честь відвідати муніципалітет міста Карпі.
Мер міста, пан Riccardo Righi, особисто провів для гостей з України екскурсію представницькими залами міського самоврядування, розповів про свою щоденну роботу, виклики громади та поділився історіями про те, як тут приймаються рішення, що впливають на життя тисяч мешканців.
Для дітей це був перший досвід безпосереднього знайомства з роботою місцевої влади. Вони ставили щирі, подекуди несподівані запитання, а головне — вийшли з цієї зустрічі з глибшим розумінням того, що таке справжня демократія: не лише влада, а й відповідальність, відкритість, підтримка.
На згадку про візит українські представники передали меру Карпі прапор міста Боярка — як символ партнерства та вдячності за підтримку й гостинність, які українські діти відчували щодня.
Особлива подяка також — заступниці мера з соціальних питань Tamara Calzolari за її теплу участь, чуйність і небайдужість.
Цей день подарував багато емоцій, нових вражень і — найголовніше — надихнув. Бо саме в таких моментах народжується відчуття: дружба між країнами — не слова, а конкретні зустрічі, жести, обійми й підтримка.💙🇮🇹💛
День 10
З містом Карпі не прощалися. Бо в очах дітей було не “прощавай”, а тихе “до зустрічі” – коли-небудь знову. ❤️
Завершення перебування у м. Карпі було багатим на емоції та зустрічі, які залишаються у серці надовго.
Ранок почався зі сніданку з посмішками, невимушеними жартами та першими “до побачення”. А далі — вулички міста, сувеніри, фотографії, італійська мода, що манила блиском вітрин. Для багатьох дітей ця поїздка — перше знайомство з Європою, і навіть короткий похід до магазинів перетворився на яскраву пригоду.
Обід у дворі Nazareno Cooperative став не лише смачним, а й особливо теплим завдяки несподіваному музичному сюрпризу. Вихованці закладу заспівали прощальну пісню, а у відповідь пролунала українська “Червона калина”. Простий обмін — але з великою внутрішньою вагою.
Фінальним акордом дня стала неформальна зустріч із тими, хто ці дні був поруч. На вечері з піцою, яку організували друзі з Odv Mriya, було багато сміху, фото на згадку, прапори, дитячі обійми й важливі погляди, які не потребують зайвих слів.
Ті, хто долучився до створення цієї подорожі, отримали кілька символічних слів вдячності — простих, але від щирого серця. Бо те, що було зроблено, неможливо виміряти листами, грамотами чи фото — лише світлом в очах дітей.
Карпі залишив нам не лише спогади, а й відчуття, що десь у світі є місце, де тебе чекають. І приймають — не як гостя, а як друга.
День 11
🚍 Дорога додому або «Ну що, пошуміли?»
Фраза, з якої починався у дітей день. І саме вона прозвучала наостанок — перед тим, як двері автобуса зачинились, а попереду залишилось 34 години дороги.
Так, тридцять чотири.
Здавалося б — вирок. Але ні. Це була подорож із власною хронікою: карти, жарти, гра в слова, фрази типу «качка в тапках», які чомусь зривають автобус на регіт. Хтось спав з відкритим ротом і поповнив колекцію компрометуючих фото, хтось ділився печивом, а хтось — плечем, яке тимчасово ставало подушкою для друга.
Італія, Словенія, Угорщина — гастротур на колесах, де навіть звичайна булка чи чай набирали смаку, коли поруч твоя команда.
Команда — саме так. Бо після всього, що діти пережили разом, інакше й не назвеш. І якщо хтось до поїздки сумнівався, чи витримає таку дорогу, то тепер знає: витримали. І навіть трохи шкода, що все так швидко закінчилось.
💙💛 Маленькі боярчани вдома. Але з ним — нові жарти, внутрішні меми, сотні фото і головне — відчуття, що ця поїздка змінила щось назавжди.
